Це -

Це - "Рахман". Хлопець зі Львівщини - один із захисників Попасної. 


По місту терористи цілять із мінометів, гранатометів, часом - з артилерії. Та "Рахман" каже, звик до обстрілів, страх є, але більше є впевненості у своїх силах і затятості - ні на крок назад. Бо за спинами цих бійців - місто, де живуть люди. Де радість і страх блискавично змінюють одне одного. 
Під час розмови зі мною "Рахман" багато усміхається. Він трохи сором’язливий, і дуже спокійний. Та він страшенно обурюється, коли розповідає, про те, як ворог прикривається цивільними. 

Із позиції, де воює "Рахман", добре видно Новоолександрівку. Це село - сіра зона. Але терористи заходять у населений пункт і відкривають вогонь по наших армійцях. 

"Заходять у село і стріляють. Вони ж прекрасно знають, що ми не будемо по селу стріляти, бо там живуть мирні жителі, старші люди живуть", - каже боєць. Йому, який закриває спиною Попасну, складно зрозуміти, що ж у ворога в голові і в душі. 

Наші армійці на провокації терористів не відповідають. Починають відстрілюватися тільки тоді, коли окупанти минають село і ближче підбираються до позицій. 

"Рахман", як і всі бійці, з ким мені доводилося говорити на цій неоголошеній війні, хоче перемоги і миру, хоче повернутися додому, ходити на роботу, виховувати дітей. Але, як і всі бійці, готовий воювати доти, доки потрібно. І я знаю, що ці хлопці не зроблять ні кроку назад. 

Nastka Fedchenko
#Украины #новости #України #НовостиУкраины #НовиниУкраїни #Украина #Україна